Лєшек Дезидерій Владислав Городець­кий (таким було його повне ім"я) народився 23 травня (4 червня) 1863 р. в с. Шолудьки Брацлавського повіту Подільської губернії (тепер - Немирівський район Вінницької області), в маєтку батьків матері, Леопольдіни Глюзинської.

У 1885 р. закінчив реальне училище при євангелічній лютеранській церкві св. Павла в Одесі. У 1885-1890 рр. навчався в Імператорській академії мистецтв у С.-Петербурзі, яку закінчив зі званням класного художника III ступеня і правом на чин чотирнадцятого класу та з наданням права споруджувати будівлі.

Ще навчаючись в академії, Городецький спорудив двоповерховий будинок прогімназії в Умані (1889-1890 рр.), перебуваючи при Київському учбовому окрузі.

Життєвий і творчий шлях В. В. Городецького впродовж наступних тридцяти років (1891-1920) пов"язаний з Києвом, де він здійснив одні з кращих своїх проектів. Але починав з малого. Однією з перших робіт була усипальня баронів Штейнгейль на кладовищі Аскольдова могила (поч. 1890-х рр.).

1894 рік позначився для Києва вельми важливою подією: спорудженням системи міської каналізації. В. В. Городецький заснував тоді "Будівельну кон­тору домової каналізації", виконуючи, зокрема, нескладні, але численні, проекти влаштування дворових туалетів (ретирад) з прив"язкою їх до вулич­них каналізаційних мереж. До проектування міської каналізації звертався і в 1900-і рр. як фахівець широкого профілю.

Наступною великою роботою стало проектування і будівництво у 1895-1896 рр. шести корпусів Південноросійського машинобудівного заводу в Києві, на вул. Жилянській, 107.

Протягом 1899-1909  рр. тривало будівництво римо-католицького костьолу св. Миколая (вул. В. Васильківська, 75). В. В. Городецький переробив конкурсний ескізний проект студента п"ятого курсу Інституту цивільних інженерів С. І. Воловського (1874-?), залишивши принципову схему й план, але значно збагативши зовнішній вигляд храму.

З січня 1930 року Лєшек Дезидерій Владислав Городецький на 67-у році життя, не витримавши серцевого нападу, одійшов у вічність.