Народився він 3 червня 1863 р. у містечку Буську на Львівщині в сім’ї місцевого пароха і декана Греко-католицької церкви. Батько обирався віце-маршалом Повітової ради в Кам’янці Струмиловій, був знавцем історії й літератури, людиною широкого духовного світогляду, глибокої національної свідомості. Виховав трьох синів і трьох дочок.

Після закінчення Академічної гімназії Є. Петрушевич записався на студії правничого факультету Львівського університету. У грудні 1899 р. Є. Петрушевич вступив до новопосталої Української національно-демократичної партії (УНДП), його однопартійцями  стали М. Грушевський, К. Левицький, І. Франко, Ю. Романчук, В. Нагірний та інші відомі політики.

1910 р. його від Стрийської виборчої округи обрано послом до Галицького крайового сейму – вищої представницької інституції влади краю. Захист інтересів українства особливо загострився після оприлюднення 23 жовтня 1916 р. цісарського маніфесту, який надав полякам право на відновлення державності й фактично підпорядкував Галичину Польщі

30 травня 1917 р. голова УПР оголосив у парламенті заяву, в якій домагався відновлення Галицько-Волинської держави,дотримання владою принципів самовизначення поневолених народів.

У лютому 1921 р. Ліга Націй визнала Польщу тимчасовим окупантом Східної Галичини за умови, що її сувереном є Антанта, рекомендувала Раді амбасадорів країн Антанти розглянути українське питання.

14 березня 1923 р., Рада амбасадорів держав Антанти у Парижі, всупереч волі українців ухвалила рішення про анексію Східної Галичини Польщею.

1925 р. група прихильників Є. Петрушевича на чолі з О. Думіним розколола УВО й утворила Західноукраїнську ЗУНР народно-революційну організацію (ЗУНРО), яка невдовзі розпалася. Радянофільські настрої Є. Петрушевича, як і багатьох його співвітчизників, розвіялися на зламі 1930-х pp., коли в Україні розгорнулися масові репресії й террор органів ДПУ–НКВС.Подальші роки емігрантського життя були надзвичайно важкими через матеріальні нестачі.

Є. Петрушевич помер 29 серпня 1940 р., похований на берлінському цвинтарі римо-католицької катедри св. Ядвіги.